Саджанці ялини Мейєра (Picea meyeri) P9

Саджанець ялини Мейєра (Picea meyeri) P9 — сизо-блакитна вічнозелена ялинка, густа пірамідальна крона, морозостійка

Ялина Мейєра (Picea meyeri) — декоративна вічнозелена ялинка з густою, правильною пірамідальною кроною та красивою сизо-блакитною хвоєю. За виглядом нагадує блакитну ялину, але дає м’якший колір і більш «живу» фактуру крони.
Росте рівно, ярусами, виглядає доглянуто без стрижки. Морозостійка, підходить для відкритого ґрунту, добре тримається і як солітер на газоні, і в лінійній посадці вздовж межі ділянки.
Саджанець у контейнері P9 (близько 9 см), повністю укорінений і готовий до висадки.

Переваги 

• Хвоя з приємним сизо-блакитним відтінком: виглядає дорожче, ніж звичайна зелена ялина.

• Правильна густа пірамідальна форма — виглядає як «ідеальна ялинка», без складного формування.

• Гілки ростуть ярусами і тримають об’єм, тому навіть молоді дерева виглядають солідно.

• Вічнозелена: декоративна і влітку, і взимку, не лишає двір «голим» у холодний період.

• Морозостійка, добре переносить відкриті, вітряні місця.

• Підходить і як головне дерево у дворі (солітер), і для створення живого хвойного ряду вздовж межі.

• Після укорінення не вимагає складного догляду.

Характеристика

Культура: ялина Мейєра (Picea meyeri)
Тип рослини: вічнозелене хвойне дерево
Контейнер: P9 (приблизно 9 см)
Вік саджанця: молодий укорінений саджанець
Колір хвої: сизо-блакитний / блакитно-зелений, насичений
Форма крони: густа, рівна, пірамідальна, ярусні гілки
Дорослий розмір (орієнтовно): висота близько 12–20 м; ширина крони орієнтовно 4–6 м у зрілому віці
Приріст за сезон (після вкорінення): середній, приблизно 20–30 см на рік у молодих рослин
Призначення: солітер на газоні, «ялинка біля дому», декоративна хвойна лінія вздовж межі ділянки, акцент у ландшафті
Морозостійкість: висока, підходить для відкритого ґрунту
Стійкість: любить сонячні місця, переносить вітер, після укорінення терпить короткі періоди без поливу
Ґрунт: бажано дренований, помірно вологий, без застою води
Догляд: невибаглива після приживлення, не потребує регулярної формувальної стрижки
Комплектація: саджанець ялини Мейєра у горщику P9 з живою кореневою системою

Ялина Мейєра — це твоя «елітна ялинка з відтінком блакиті».

Вона формує густу, симетричну пірамідальну крону з виразними ярусами гілок. Силует виглядає акуратно і доглянуто навіть без стрижки, ніби дерево вже багато років стоїть у показовому саду.
Хвоя — не проста зелень. Вона має м’який сизо-блакитний, блакитно-зелений тон. Візуально це дає ефект, ніби дерево підсвічене холодним відтінком, особливо на сонці. На фоні звичайної зеленої хвойної або туї ялина Мейєра одразу виглядає дорожчим, більш “садовим” екземпляром.

Це вічнозелена рослина: вона тримає об’єм, колір і структуру круглий рік, включно із зимою. Навіть у холодний сезон подвір’я не виглядає порожнім.

По росту — золота середина. Вона не така “ракета”, щоб за пару років стати гігантом, але й не сидить вічно маленька. Після укорінення молоде дерево в середньому дає орієнтовно 20–30 см приросту за сезон. Це означає, що ти реально бачиш, як воно формується в повноцінне хвойне дерево, а не чекаєш вічність.
У дорослому віці ялина Мейєра може вирости приблизно до 12–20 метрів заввишки й сформувати крону шириною близько 4–6 метрів. Тобто перспектива — серйозне, солідне, статусне дерево.

Це дерево підходить, якщо ти хочеш:

• посадити одну красиву вічнозелену “ялинку” як головну рослину на газоні,

• зробити хвойну лінію вздовж межі ділянки, яка з часом дасть і приватність, і красу,

• поєднати різні відтінки хвої: блакитні, сизі, темно-зелені, золотисті.

Ялина Мейєра невибаглива після приживлення. Вона любить сонячні місця і дренований, помірно вологий ґрунт. Не любить болота в корені, як і всі ялини. Добре тримає вітер і холод, може рости на відкритому місці.

Це — історія про “посадив зараз і маєш показову ялинку, яка з роками стає символом двору”.

Рекомендації по догляду

• Місце: найкраще повне сонце або дуже легка півтінь. На сонці сизо-блакитний відтінок хвої найбільш помітний.

• Ґрунт: дренований, помірно вологий. Уникаємо ділянок, де після дощу стоїть вода.

• Полив: перший сезон — регулярний, але без переливу, щоб саджанець укорінився. Після вкорінення дерево стає значно стійкішим і може переносити короткі періоди без поливу.

• Стрижка: не потрібна. Крона природно симетрична і тримає красивий силует. Прибираємо лише сухі або пошкоджені кінчики гілок.

• Композиція: шикарно виглядає у поєднанні з карликовими хвойними внизу (коніки, золотисті міні-сорти, стелющіся ялівці). Тобі тоді виходить повноцінна “картинка з ландшафтного проєкту”.

Саджанець ялини Мейєра (Picea meyeri) у горщику P9. Дуже гарна сизо-блакитна хвоя, густа рівна пірамідальна крона. Після укорінення росте приблизно 20–30 см за сезон. Доросла висота орієнтовно 12–20 м, ширина крони близько 4–6 м. Морозостійка, витривала, ідеальна як солітер на газоні або для посадки в ряд уздовж межі ділянки.